Талант Білоцерківщини. Інтерв’ю з білоцерківською художницею Оленою Ямковою

Кілька днів тому, а саме з 22 по 24 березня у місті Біла Церква відбулася виставка картин за адресою Гагаріна 37а у розважальному клубі віртуальної реальності «VR Драйвер», що відкрився паралельно з виставкою. Це перша виставка білоцерківської художниці Олени Ямкової. Мені вдалося поспілкуватися з нею та взяти у неї інтерв`ю.

Спочатку хочу у вас запитати. Ось у вас була перша виставка, з чим я вас і вітаю. Скажіть, коли ви зрозуміли, що малювання – це ваше?
Важко сказати. Я малювала ще в школі, це було давно. Кілька років тому, я навіть не пам`ятаю з чого почалося, чому ми почали говорити з чоловіком. Чоловік у мене питав: «Про що ти мрієш?» Я й кажу, що колись малювала. І він мені купив майстер-клас до художника. І після того не можу зупинитися.

А якою була ваша перша робота? Ви пам`ятаєте?
Звичайно, пам`ятаю. Це «Іспанка», вона є зараз у моїй колекції.

А чим ви малюєте?
Маслом. Виключно маслом.

А ви робите попередні ескізи олівцем?
Так, звичайно.

Як до вас приходять ідеї малюнків?
Ой, це настрій. Буває таке, що можу просто в Інтернеті сидіти і трапляється на очі якась картинка і від неї вже відштовхуюся.

Як ви розумієте, що картина уже завершена?
Ну не знаю… Дивлюся. Або подобається, або пора спати. сміється як варіант.

Чи є у вас якісь інші хобі, крім малювання?
Ну… Мабуть немає.

Що по-вашому означає бути «українським художником»?
Я взагалі патріот, але не націоналіст. Тобто я не вважаю, що люди мають розмовляти виключно українською мовою в Україні і т.д. Я вважаю, що в Україні має бути порядок, люди мають бути чесними, добрими, як мінімум не смітити на вулиці. Тобто порядок починається з тебе. Коли люди будуть поводитися порядно, по доброму один до одного, то в країні теж буде порядок. А художник… Я в Україні, я тут малюю, мені тут добре.

А яка картина вам далася найлегше у малюванні?
Навіть не знаю… Я люблю котиків сміється Чесно, я дуже люблю котиків і вони мені якось легко даються.

Мені з ваших картин найбільше сподобалася картина «Відчай». Як взагалі прийшла ідея цієї картини?
Це був такий настрій. Був такий стан внутрішній.

У вас є улюблений художник?
Я люблю імпресіоністів.

Я зараз хочу відійти від теми малювання. Ви часто з кимось сперечаєтеся, чомусь себе протиставляєте?
Ні. Я взагалі дуже така… Спокійна.

Вам близькі іронія, сарказм?
Так-так. Це моє все. Це я люблю.

Як ви відноситеся до заздрісників?
Це їхній вибір. Якщо людям більше немає чим зайнятися… Вони мені не заважають, чесно.

Ви маєте якийсь свій девіз, з яким ви йдете по життю?
Він не дуже естетичний, але.. Він такий: «Капець, звичайно, але погнали!» сміється Робимо, а потім дивимося, що виходить.

Чим, на вашу думку, творча людина відрізняється від не творчої?Ну творчі, вони більш придуркуваті, звичайно. Вони більше емоційні, мені здається, більше схильні до швидких змін настрою.

І останнє питання, більш особисте. Чи вважаєте ви себе щасливою?
Так.

А в чому виражається ваше щастя?
Ну глобально… Дивіться, мені 41 рік, я виглядаю добре, у мене є прекрасний чоловік, з яким ми одружені 20 років. Це реально людина, яка про мене піклується, ну… таких, дійсно я не зустрічала. Він дивовижний, при всіх моїх якихось змінах настрою, дивацтвах, він завжди за мене. У мене здоровий прекрасний син. Дорослий, дуже розумний. У мене здорова мама, здоровий тато. Впринципі, що мені ще треба? У мене є прекрасна робота, найкращі колеги. Бо я знаю, що я можу вийти і я ні за що не буду хвилюватися. Вони самі все вирішать і вирішать добре. І… Що? Зі мною все добре. І я при цьому ще можу малювати.

Тошенька Онопрієнко

Напиши свій коментар!